Київське Математичне
 
Товариство

Пантеон
київських математиків
Засідання Товариства Новини Київські семінари Конференції Мат. архів, журнали, препринти Діяльність Товариства, статут Члени ТоваристваВиборні органи Історія Товариства Київські математики Премії товариства Сторінка для дискусій Посилання Математичні заклади Києва Студентська сторінка Шкільна сторінка Членство в Товаристві Адреса Товариства


ДМИТРО ІВАНОВИЧ МАРТИНЮК

(1942 – 1996)

  Д.І.Мартинюк відомий математик,  доктор фізико-математичних  наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1985 рік), видатний спеціаліст в царині звичайних диференціальних рівнянь та диференціальних рівнянь із запізненням, представник школи Боголюбова Митропольського. Своїми науковими працями він вніс значний вклад в розвиток і формування в Україні теорії диференціально-різницевих рівнянь, теорії різницевих рівнянь і теорії нелінійних коливань. Результати його робіт мають широке практичне застосування в теорії автоматизованого керування та в теорії коливань механічних систем.
 Природа щедро обдарувала Д.І.Мартинюка світлим розумом, тонкою інтуїцією, щирим серцем, гострим відчуттям справедливості. Усім, хто його знав, він запам’ятався як чуйна, порядна, доброзичлива,  відкрита і чесна Людина.

   Дмитро Мартинюк народився 11 березня  1942 року в селі Іванківці  Дунаєвецького району  Хмельницької області в селянській сім’ї.  Батько Іван Дорофійович Мартинюк загинув на фронті в 1942 році. Вихованням малого Дмитра займалася мама Євдокія Филимонівна.

     Середню освіту юнак здобував у Іванківській семирічній та в Горчичнянській середній школах, навчався в Кам'янець-Подільському державному педагогічному  інституті. Ще будучи студентом,  Д.І.Мартинюк приймав активну участь в науковому гуртку,  виявив нахил до наукової роботи. Після  закінчення інституту у віці 20 років був зарахований  асистентом кафедри вищої математики фізико-математичного факультету. Був членом профбюро, входив до художньої ради фізико-математичного факультету та редколегії інститутської багатотиражки, багато уваги приділяв вихованню студентської молоді.

У 1965 році Д.І.Мартинюк вступив до аспірантури Інституту математики АН УРСР, де під керівництвом Ю.О.Митропольського почав займатися дослідженням диференціальних рівнянь із запізненням.  У 1967 році достроково закінчив аспірантуру та в жовтні того ж року успішно захистив кандидатську дисертацію "Периодические решения нелинейных систем дифференциальных уравнений с запаздывающим аргументом". 

З 1 вересня 1967 року Дмитро Іванович зарахований асистентом кафедри інтегральних та диференціальних рівнянь Київського державного університету,  у 1968 році обраний на посаду старшого викладача, а в 1969 році – доцента цієї кафедри. З 1979 по 1983 рік він виконував обов’язки заступника завідувача кафедри інтегральних та диференціальних рівнянь з наукової  роботи.

У 1969 році виходить його перша книга "Лекции по теории колебаний систем с запаздыванием",  а через короткий час ще дві:  "Лекции по теории устойчивости решений систем с последействием" (1970) та  "Лекции по качественной теории разностных уравнений" (1972).


Четверта монографія Дмитра Івановича "Периодические и квазипериодические колебания систем с запаздыванием" (у співавторстві з Митропольським Ю.О.) була першою книгою у вітчизняній та зарубіжній літературі, присвяченою систематичному  викладу  теорії багато частотних коливань систем із запізненням. Згодом вона увійшла до циклу праць, відзначеного у 1985 році Державною премією України в галузі науки і техніки. 

 У 1982 році Д.І.Мартинюк захистив докторську дисертацію на тему "Периодические и  квазипериодические решения дифференциально-разностных и разностных уравнений", і через рік його було обрано за конкурсом на посаду професора кафедри інтегральних та диференціальних рівнянь.

 Працюючи на цій посаді, Дмитро Іванович  читав курси звичайних диференціальних рівнянь, інтегральних рівнянь, спеціальні курси з теорії диференціальних рівнянь із запізненням, різницевих рівнянь. Ці спеціальні курси відзначалися широким використанням новітніх наукових досягнень.

У 1984 році виходить з друку наступна монографія "Системы эволюционных уравнений с периодическими и условно периодическими коэффициентами" (співавтори Ю.О.Митропольський, А.М.Самойленко), яка  була перекладена англійською мовою і побачила світ у 1993 році ("System of evolution equation with periodic and quasiperiodic coefficients".  Kluwer Academic Publishers, Dordrecht – Boston – London). Загалом Д.І.Мартинюк опублікував шість монографій та понад 90 наукових статей, присвячених актуальним питанням якісної теорії диференціально-різницевих та різницевих рівнянь. Основні результати його досліджень представлені в багатьох центральних математичних журналах, збірниках і працях Міжнародних, Всесоюзних та Республіканських конференцій. Наукові результати Д.І.Мартинюка  широко відомі в Україні та за її межами, про що свідчать посилання на його роботи в монографіях  вітчизняних та зарубіжних авторів.

З 1988 до 1995 рік Д.І.Мартинюк очолював кафедру математичної фізики механіко-математичного факультету. На цій посаді розкрився його організаторський талант, особливо в кадрових питаннях. Дмитру Івановичу вдалося зберегти і примножити традиції кафедри, стимулювати розвиток основних напрямків  наукових досліджень, зокрема тих, що пов’язані з обчислювальною  математикою  та інформатикою. В цей час співробітниками кафедри математичної фізики, поряд з суто математичними проблемами,  вивчається широке коло прикладних задач теорії фільтрації, гідродинаміки, екології. 

Працюючи завідувачем, Д.І.Мартинюк блискуче   читав лекції з курсів "Інтегральні рівняння та елементи функціонального аналізу", "Рівняння математичної фізики".

В особі  Д.І.Мартинюка гармонійно поєднувалися таланти педагога та вченого. Багато часу і сил він віддавав роботі зі своїми учнями,  виховавши  9 кандидатів наук. Для них він був не лише улюбленим науковим керівником, але й  старшим товаришем і порадником.

Протягом багатьох років Д.І.Мартинюк брав активну участь в роботі Вченої ради механіко-математичного факультету, спеціалізованих рад з присудження наукових ступенів у Київському університеті та Інституті математики АН України.

У 1995 році за власним бажанням  Дмитро Іванович залишає посаду завідувача  кафедри математичної фізики, повертається на кафедру інтегральних та диференціальних  рівнянь, де і працює до останнього дня свого життя – 27 жовтня 1996 року. На механіко-математичному факультеті Дмитро Іванович пропрацював понад 29 років.

У травні 2002 року Інститутом математики НАНУ, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Кам’янець-Подільським державним педагогічним університетом була проведена міжнародна конференція – П’яті Боголюбовські читання – присвячена 60-річчю від дня народження  Д.І.Мартинюка.


Список публікаційMathSciNet) Посилання на праці  (з MathSciNet)