Назва доповіді - Про найменшу кількість твірних та ймовірність породження алгебри

51-ша Міжнародна математична олімпіада завершилась

З 2 до 14 липня у Казахстані відбулася 51-ша ММО, разом із завершенням цього заходу можна вважати завершеним і весь олімпіадний рік в Україні. А тому доречно підвести певні підсумки. Отож, про все у вільному порядку.

http://www.imo-official.org/

Чотири роки тому, коли ми вперше відбирали та готували команду України до виступу на ММО, то, внаслідок малого досвіду в подібній справі, було зроблено недостатньо в сенсі підготовки нашої команди. Не було проведено ніяких зборів, і змагань протягом року було організовано не так уже й багато. Але дуже вдалий виступ команди, яка виборола 3 золоті, 1 срібну та 2 бронзові нагороди, посівши при цьому загальне 6-те місце, «закрив» усі проблеми того року. Тоді було зрозуміло, що цілковита заслуга такого успіху — це праця вчителів та навчальних закладів, які того року підготували наших представників — киян Радченка, Богданського та Шишацького; Міщенка та Ніколаєнка з Донецька; Медвідя зі Львова.

Цьогоріч було проведено як ніколи багато різноманітних змагань та зборів, але виступ нашої команди виявився дещо нижчим від наших надій та сподівань. Спочатку наведемо суб’єктивні причини такого виступу. Так би мовити, погляд ізсередини. Самі учасники олімпіади від України, яких цього року було аж одинадцять, — 6 змагальників, керівник із заступником та 3  спостерігачі,  — можуть, за бажання, також додати свої спостереження.

• Головне враження — жахлива організація олімпіади. Попри всі намагання організаторів зробити якось по-сучасному, вийшло, що  ми  опинились у часах повного пострадянського застою. Найголовнішою вадою було те, що керівників команди відлучили від дітей. Після відкриття (напередодні першого, дуже важливого туру!), яке тривало з 13 до 16 години (за місцевим часом, «+3» від українського), дітей везли протягом 4—5 годин. Постійно ламалися автобуси. До місця відпочинку вони дісталися лише близько 21:30. Після поселення дітей, о 12-й ночі, наших учасників без будь-яких пояснень переселили в іншу кімнату — до туркменських школярів. Таким чином, відпочинок наших учасників був зіпсований. А о 5-й ранку туркменські школярі стали молитися згідно зі своїми релігійними установками, що остаточно перешкодило відпочинку наших учнів. Тож на перший тур наші учні прибули аж ніяк не відпочилими, а радше заспаними та виснаженими. Зауважимо, що  один із наших учасників просто заснув під час першого туру. Якби керівники команди жили поруч з учнями, то вони б ніколи не  допустили такого свавілля. Наступного дня наших дітей відселили у пристойніше приміщення, але це було запізно.
• На олімпіаді був обраний новий керівник світового олімпіадного руху — Назар Агаханов з Росії. Восьмирічне керування угорського керівника Пелікана завершено. Найголовнішою проблемою, яку не вдалося вирішити попередньому керівництву, була проблема секретності текстів олімпіади. Надзвичайно «вдалий» виступ деяких команд, які до цього нічим подібним не вирізнялися, викликає скоріше запитання та подив, ніж задоволення від їхнього виступу. Команду КНДР навіть дискваліфікували, оскільки журі здалася достатнім доказом наявність у дитячих роботах тотожних неочевидних моментів при розв’язанні складних задач. Настав час радикальних змін у роботі керівників команд. Це завдання було поставлено перед новим керманичем, щоб результати наступної олімпіади не були спотворені і щоб в атмосферу ММО повернулися довіра та повага, чесність та неупередженість.

Таким чином, якби були відсутніми два наведені чинники, результати наших учасників з одного боку могли б стати просто кращими, а з іншого — суттєво кращими щодо результатів виступу деяких інших команд. Але, повторюся, — все це суб’єктивне враження.

Тепер про об’єктивні чинники.

• Протягом останніх років прослідковується «футбольна тенденція» — зсув усієї відповідальності за підготовку кадрів для української команди на ММО у два центри — Київ та Харків. Останні два роки команду України на міжнародній олімпіаді складають учні лише цих міст. Достатньо поглянути на результати останніх всеукраїнських олімпіад, щоб зрозуміти: це тенденція, яка не може радувати. У наступні роки доведеться докласти чималих зусиль, щоб повернути до розподілу перших місць принаймні традиційно сильні регіони України — Донецьк, Львів, Дніпропетровськ, Одесу, Вінницю, Крим. Я вже не кажу про загальне підвищення рівня учасників всеукраїнських олімпіад з усіх регіонів.
• Більшість учасників провідних команд, що беруть участь у ММО, не лише тренують своїх дітей на внутрішніх змаганнях, а й регулярно беруть участь у різних міжнародних змаганнях — Балканській та  Балтійській олімпіадах, турнірі «Мастерз» тощо. На таких змаганнях в оточенні лише сильних суперників, незнайомої обстановки, важкої дороги і відбувається потрібне набування досвіду, якого так не вистачає нашим учасникам. Але на кожний з таких виїздів (на усі перелічені змагання команду України радо запрошують для участі) треба витратити кошти, інколи чималі, — на дорогу та орг. внесок. Для цього потрібні спонсори та партнери.
• Вже вдруге поспіль у команду України на ММО не потрапляє учень, який протягом року, навіть протягом кількох років, показував стабільно високі результати, завжди був не те що в шестірці, а навіть у четвірці кращих. Торік це був Кульменко Дмитро з Дніпропетровська. Цього року — Кравченко Олександр із Харкова. Фактично, протягом року вони не зовсім вдало виступили лише в одному змаганні — відборі команди України на ММО. І все — уся їхня підготовка, усі їхні попередні досягнення були «відкинуті», й до команди вони не потрапили. Навіть не можу уявити собі такої ситуації в Росії, досвідом якої доречно скористатися, оскільки їхні результати на ММО завжди серед найкращих. Там проводиться багаторазовий відбір та підготовка команди, які спрямовані саме на вдалий виступ у заключному змаганні. Остаточний склад команди ухвалює тренерська рада, яка враховує всі результати, і навіть не лише останнього року. На жаль, у нас у чинному «Положенні про проведення олімпіад» записано, що так робити не  можна. У цьому положенні є відразу кілька моментів, які вже давно себе віджили. Для нас особливо важливими є такі оновлення.
  
   
  
  По-перше, можливість відбору та підготовки команди протягом цілого року, щоб враховувати відразу всі визначені етапи, а не лише заключний. По-друге, можливість нагородити призерів олімпіад, що набрали менше ніж третину від загально можливої кількості балів. Це не змушуватиме журі складати тексти так, щоб можна було нагородити переможців, і дасть змогу боротися за красиві якісні тексти олімпіад, які стануть важливим етапом відбору. Показника у 33 % балів немає на жодній математичній олімпіаді у світі, тому його вже давно треба прибрати. Очевидно, що оргкомітети можуть і без цього пункту не нагороджувати учнів, які показали погані результати. Для цього достатньо спільного рішення оргкомітету та журі.
  
   
  
  Як висновок з цього пункту — нам треба дозволити експеримент. Тобто, не чіпати відразу всі предмети, а лише для юних математиків провести підготовку та відбір команди за іншою схемою. Ми будемо проводити одночасно відбір команди на цей рік та підготовку команди на наступні роки — як цього року ми провели дев’ятиденний збір у Конча-Заспі. Але таких зборів буде декілька, що є особливо важливим для наших регіональних учасників та учнів молодших класів. Дозвіл на  це потрібен задля того, щоб усі такі відбори стали офіційними (як у  багатьох інших країнах) та участь у них була обов’язковою для всіх, хто хоче потрапити до складу команди України на ММО. Ми несемо відповідальність за виступ нашої збірної на ММО, а тому повинні бути впевненими в належній її підготовці. Крім того, молодим кадрам це  дасть змогу набути потрібного досвіду при підготовці до ММО.
• Дуже важливою для виступу команди України на ММО є участь в  олімпіаді спостерігачів. Удруге поспіль Україна надсилає спостерігачів: 2009 року це були Мелліт Антон та Торба Сергій, 2010-го — Клурман Олексій, Лішунов Віталій та Анікушин Андрій. Це дає нам змогу гідно проводити координацію. Так результати наших учасників стають більш відповідними до того, що написано в їхніх роботах. Бо якщо  координатор не знає мови, якою написано роботу, — а декілька наших учасників завжди пишуть роботу українською, — він не завжди у змозі адекватно зрозуміти текст. До того ж, цього року, наприклад, розповсюдженою схемою виставлення балів було доведення певного факту (часто нетривіального), що оцінювалось у 2 бали й не ділилося. Але в роботах деяких наших учасників такий факт був майже  доведений, і залишалось тільки зробити простий висновок. Лише наші спостерігачі переконали координаторів поставити учасникам за таке 1  бал, який виявився для нашої команди надзвичайно важливим з точки зору розподілу нагород. Того року була аналогічна ситуація.
  
   
  
  Але щоб мати змогу надсилати спостерігачів, також дуже потрібні кошти.

Тепер очевидні висновки.

Дуже потрібна допомога для підготовки команди України на ММО. З одного боку — фінансова, щоб можна було реалізувати всі наші плани. З іншого боку  — інтелектуальна. Потрібні лектори, що можуть та бажають готувати команду, потрібні нові якісні задачі від українських авторів та ще багато-багато чого слід зробити для покращення нашої роботи.

Ми дуже вдячні всім нашим спонсорам та партнерам, але, на жаль, їхньої допомоги поки що недостатньо для виконання всіх наших запланованих акцій. Тому ми просимо відгукнутися нових меценатів, які готові підтримати наших найкращих юних математиків. Повірте, що талановиті діти за належної підтримки та підготовки завоюють багато перемог та принесуть заслужену славу нашій державі.

Спонсори, партнери та друзі

Нагадаємо, хто наполегливо протягом року нам допомагав.

Наші спонсори та партнери:

• президентський Фонд Леоніда Кучми «Україна»;
• компанії Global Logic, Luxoft-Ukraine, БМС Консалтинг, ТОВ «Будстандарт», ABBYY Україна;
• політична партія «Сильна Україна»;
• випускники різних років факультету кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема Мациєв Саїд, Карпович В’ячеслав, Греков Леонід та багато-багато інших.

Міністерство освіти і науки України в особі Прокопенко Наталії Сергіївни, завдяки якій наша команда на 51-й ММО виглядала найкращим чином. Дякуємо їй за чудову організацію всеукраїнських олімпіад різних рівнів, а також за підтримку під час проведення різноманітних турнірів та зборів.

Вчителі та батьки з різних міст України, які дуже допомагали нам у підготовці, організації та проведенні турнірів та зборів.

Викладачі, аспіранти та студенти різних вишів країни, особливо Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які складали основу журі всіх змагань, а також допомагали проводити турніри та збори (а  інколи й самі проводили деякі етапи), готувати до видання книги та  брошури. Особисту подяку хочу висловити найактивнішим з них: Анікушину Андрію, Арману Андрію, Білокопитому Євгену, Добосевичу Олесю, Клурману Олексію, Крюковій Галині, Лисакевич Анастасії, Лішунову Віталію, Маліцькому Юрію, Мисаку Данилу, Сеніну Віталію, Сердюку Назару, Торбі Сергію, Усольцевій Олені, Шишацькому Юрію, Щербині Тетяні та  багатьом-багатьом іншим. Вибачте, кого не написав особисто.

Отож, до нових зустрічей наступного олімпіадного року, бажаю всім гарно відпочити і з новими силами від самого початку вересня приступити до  нових сходжень на вершину Олімпу!