Пантеон
київських математиків
Засідання Товариства Новини Київські семінариКонференції Мат. архів, журнали, препринти Діяльність Товариства, статут Члени ТоваристваВиборні органи Історія Товариства Київські математики Премії товариства Сторінка для дискусій Посилання Математичні заклади Києва Студентська сторінка Шкільна сторінка Членство в Товаристві Адреса Товариства
Новини, об'яви, інформація ...
30 вересня 2010 року на засіданні Київського математичного  колоквіуму, що відбулося в Інституті математики НАН України, було нагороджено переможця конкурсу Наукового товариства імені Тараса Шевченка в Америці та фундації  «Україна-США» для молодих математиків в Україні. Переможцем конкурсу став  асистент кафедри математичного аналізу механіко-математичного факультету Київського  національного університету імені Тараса Шевченка Бондаренко Андрій Вікторович за роботу "Сферичні дизайни та раціональна апроксимація".
 



 
 

 
   
 
 
 
     
 


Коротенький фоторепортаж Олександра Барановського.


19 серпня виповнилось 85 років видатному українському вченому в галузі теорії ймовірностей, математичної статистики та кібернетики



академіку НАН України

 Володимиру Семеновичу Королюку!

Народився В. С. Королюк у Києві, тут одержав середню освіту. Перебуваю­чи на військовій службі, заочно закінчив перші два курси Харківського універ­ситету, а з 1947 р. продовжив навчання в Київському університеті ім. Т. Шев­ченка, який закінчив у 1950 році. Наукові інтереси майбутнього вченого фор­мувались під впливом академіка Б. В. Гнєденка. Під його керівництвом В. С. Ко­ролюк у своїй дипломній роботі уточнив опис областей притягання стійких за­конів розподілів і обґрунтував умови притягання в термінах характеристичних функцій. У 1951 р. вступив до аспірантури при Інституті математики АН Укра­їни, а через рік, у зв'язку з тривалим зарубіжним відрядженням наукового керівника Б. В. Гнєденка, продовжив навчання в аспірантурі при Московському державному університеті, де слухав лекції А. М. Колмогорова, О. Я Хінчина, О. А. Ляпунова.

Багатогранна наукова діяльність В. С. Королюка розпочалася з дослідження непараметричних задач математичної статистики та асимптотичного аналізу граничних задач для випадкових блукань. У 1954 р. захистив кандидатську ди­сертацію „О критериях согласия А. Н. Колмогорова и Н. В. Смирнова". З 1954 р. він постійно працює в Інституті математики АН України спочатку молодшим науковим співробітником, з 1956 р. — старшим науковим співробіт­ником, а з 1960 р. очолює відділ теорії ймовірностей та математичної статис­тики і продовжує дослідження граничних задач теорії ймовірностей. У 1963 р. захистив докторську дисертацію „Асимптотический анализ в граничних задачах случайных блужданий". Із 1966 до 1988 р. В. С. Королюк — заступник директора Інституту математики АН України. В 1967 р. обраний членом-кореспондентом, а в 1976 р. – академіком АН УССР.

Розпочаті в 60-х роках дослідження граничних задач в аспекті асимптотичного аналізу В.С.Королюк продовжує зі своїми учнями (Д.В.Гусаком, М.С.Братійчуком та ін.) з застосуванням факторизаційних тотожностей у схемі випадкових блукань та процесів з незалежними приростами. Результати досліджень викладені в його монографії „Граничные задачи для сложных пуссоновских процессов” (1975 р.), відзначеній премією ім.М.М.Крилова за 1976 р. та в монографії „Граничные задачи для случайных блужданий (співавтори М.С.Братійчук, Б.Пірджанов, 1987 р.). Результати одержані в цих монографіях, знайшли продовження в працях В.М.Шуренкова, М.С.Братійчука, Д.В.Гусака.

В.С.Королюк – один з перших учених в Україні, хто оцінив теоретичне та прикладне значення напівмарковських процесів, привернув увагу своїх учнів до їх дослідження та застосування. Результати цих досліджень започаткували новий напрямок – теорію асимптотичного фазового укрупнення та усереднення випадкових процесів і підсумовані в монографіях В.С.Королюка та А.Ф.Турбіна. ”Полумарковские процессы и их приложения ”(1976 р.), „Математические основы фазового укрупнения” (1978 р.) та методичному посібнику „Фазовое укрупнение сложных систем” (1978 р.). Другу з них перевидано англійською мовою.

Наприкінці 70-х років В.С.Королюк поновлює дослідження задач математичної статистики і разом з Ю.В.Боровських займається проблемою наближення розподілів та теорією U-статистик. На основі створеної ними теорії випадкових перманентів розвинуто новий підхід до теорії симетричних U-статистик та порядкових статистик. Наукова 20-річна співпраця з Ю.В.Боровських завершилась опублікуванням одержаних результатів у низці статей та спільних монографіях „Аналитические проблемы асимптотики вероятностных распределений” (1981 р.), „Аналитический анализ распределений статистик” (1984 р.), „Мартингальная апроксимация” (1988 р.), „Теория U-статистик” (1993 р.); останні три перевидано англійською мовою.

У 80-х роках В.С.Королюк започаткував ще один новий напрямок – асимптотичний аналіз випадкових еволюцій.Результати досліджень з цього напрямку розвинено і підсумовано в монографіях „Стохастичні моделі систем” (1989 р.) та „Полумарковские случайные эволюции” (1992 р.) (у спвівавторстві з А.В.Свищуком), перевиданих англійською мовою.

Починаючи з 90-х років В.С.Королюк продовжує розвинення нових асимптотичних методів дослідження еволюційних систем з випадковими збуреннями. Багаторічна творча співпраця В.С.Королюка з професором Технологічного університету м.Комп’єн (Франція) N.Limnios’ом у дослідженні систем фазового укрупнення сприяла появі у 2005 р. (до 80-річчя ювіляра) монографії: V.S.Korolyuk, N.LimniosStochastic Systems in Merging Phase SpaceWorld Scientific Publishers. Ця монографія присвячена систематичному вивченню еволюційних стохастичних систем з використанням ефективних алгоритмів фазового укрупнення, усереднення та дифузійної апроксимації флуктуацій стохастичних систем. Центральне місце в монографії займає розділ, присвячений розвязку проблеми сингулярного збурення для звідно-оборотних операторів.

Короткий перелік основних наукових результатів творчої діяльності В.С.Королюка за період з 1950 року по 2010 рік охоплює такі найбільш вагомі напрямки:

асимптотичні розклади для критеріїв згоди Колмогорова-Смірнова;

граничні задачі для випадкових блукань та пуассонівських процесів з розвиненням методу потенціалу для напівнеперервних пуассонівських процесів та гратчастих випадкових блукань;

граничні задачі для напівмарковських випадкових блукань на суперпозиції двох процесів відновлення;

асимптотичний аналіз у граничних задачах для напівмарковських процесів та розвинення математичних основ теорії фазового укрупнення;

розвинення аналітичних основ теорії U-статистик, які в загальній формі описуються перманентами матриць з випадковими елементами;

узагальнення поліномів Кравчука у вигляді перманентів прямокутних матриць;

граничні теореми типу усереднення, дифузійної та пуассонівської апроксимації напівмарковських випадкових еволюцій;

асимптотичний аналіз напівмарковських випадкових блукань у схемі серій;

дифузійна апроксимація стохастичних систем, що описуються процесами з локально незалежними приростами та напівмарковським входом;

стійкість стохастичних систем усереднення та дифузійної апроксимації;

дослідження напівмарковських моделей стохастичних систем та напівмарковських процесів ризику в схемі серій;

проблеми сингулярного збурення для звідно-оборотних операторів в аналізі напівмарковських моделей стохастичних систем;

дослідження еволюційних систем з випадковими збуреннями;

методи розвязання проблеми сингулярного збурення.

Математична спадщина В.С.Королюка охоплює 22 монографії і біля 20 підручників, більшість з яких перевидано іноземними мовами; близько 260 наукових статей, біля 50 науково-популярних статей та редакційних публікацій до видань енциклопедії кібернетики (рос. та укр. мовами), монографій, довідників та наукових збірників.

Плідну наукову роботу вченимй поєднує з педагогічною діяльністю та науково-організаційною діяльністю. З 1954 р. він читає лекції з теорії програмування, теорії ймовірностей та математичної статистики в Київському університеті ім. Т.Шевченка на механіко-математичному факультеті. За його редакцією в 1978 р. вийшов у світ „Справочник по теории вероятностей и математической статистике”, який неодноразово перевидавався різними мовами. У складі відомих спеціалістів він удостоєний Державної премії УССР (1978 р.) за створення „Энциклопедии кибернетики”. Крім того, В.С.Королюк удостоєний премії ім В.М.Глушкова (1988 р.) та М.М.Боголюбова (1995 р.). У 1998 р. йому присвоєно почесне звання „Заслужений діяч науки і техніки України”. В 2002 р. В.С.Королюк удостоєний премії НАН України та медалі ім. М.В.Остроградського, а в 2003 р.- Державної премії України в галузі науки та техніки.

Під його керівництвом 42 учні захистили кандидатські дисертації, близько 20 – докторські.

У свої 85 років учений продовжує активну наукову, педагогічну й організаційну роботу, постійно живе у творчих пошуках і планах. Творчу діяльність поєднує з читанням лекцій і доповідей на різних міжнародних конференціях і в наукових цетрах Італії, Іспанії,Голандії, Німеччини, Франції, Швейцарії та Швеції, бере активну участь у організації та проведенні міжнародних наукових конференцій. Він член редколегії „Українського математичного журналу”, журналів „Кибернетика и системний аналпиз”, „Теорія ймовірностей та математична статистика”, „Theory of Stochastic Processes” та інших наукових журналів.

На початку ювілейного року В.С.Королюк здійснив свою давню мрію: застосував методи розвязання задачі сингулярного збурення до проблем великих відхилень для випадкових еволюцій.

Щиро вітаємо Володимира Семеновича з ювілеєм і зичимо йому міцного здоровя, щастя, творчого натхнення та нових плідних успіхів на благо України.



На засіданні Київського математичного колоквіуму,
що відбулося 6 вересня 2010 року,  доповідь зробив -

 Avner Friedman (Ohio State University, США)

Назва доповіді - Free boundary problems in wound healing model

    

     

   

   

Коротенький фоторепортаж Олександра Барановського.

Щиро вітаємо команду
Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
з ПЕРЕМОГОЮ
на 17-тій Міжнародній студентській математичній олімпіаді серед команд університетів (IMC 2010)!


Юрій Шишацький, Іван Фещенко, Микита Макаров, Юлія Семікіна, Віра Семенова, Іван Юрченко, Андрій Коротков, Віталій Сенін, Олександр Шамов, Андрій Бондаренко, Данило Радченко
та Дмитро Мітін (фотографує).


На засіданні Київського математичного колоквіуму,
що відбулося 23 липня 2010 року,  доповідь зробив -

 Михайло Гехтман (University of Notre Dame, США)

Назва доповіді - Generalized Backlund-Darboux transformations for Coxeter-Toda lattices from a cluster algebras perspective

 

 

 

Коротенький фоторепортаж Олександра Барановського.

На засіданні Київського математичного колоквіуму,
що відбулося 9 липня 2010 року,  доповідь зробив -

 Богдан Петренко (SUNY Brockport, США)

Назва доповіді - Про найменшу кількість твірних та ймовірність породження алгебри


Коротенький фоторепортаж Олександра Барановського.

51-ша Міжнародна математична олімпіада завершилась

http://www.matholymp.org.ua/

З 2 до 14 липня у Казахстані відбулася 51-ша ММО, разом із завершенням цього заходу можна вважати завершеним і весь олімпіадний рік в Україні. А тому доречно підвести певні підсумки. Отож, про все у вільному порядку.

http://www.imo-official.org/

Чотири роки тому, коли ми вперше відбирали та готували команду України до виступу на ММО, то, внаслідок малого досвіду в подібній справі, було зроблено недостатньо в сенсі підготовки нашої команди. Не було проведено ніяких зборів, і змагань протягом року було організовано не так уже й багато. Але дуже вдалий виступ команди, яка виборола 3 золоті, 1 срібну та 2 бронзові нагороди, посівши при цьому загальне 6-те місце, «закрив» усі проблеми того року. Тоді було зрозуміло, що цілковита заслуга такого успіху — це праця вчителів та навчальних закладів, які того року підготували наших представників — киян Радченка, Богданського та Шишацького; Міщенка та Ніколаєнка з Донецька; Медвідя зі Львова.

Цьогоріч було проведено як ніколи багато різноманітних змагань та зборів, але виступ нашої команди виявився дещо нижчим від наших надій та сподівань. Спочатку наведемо суб’єктивні причини такого виступу. Так би мовити, погляд ізсередини. Самі учасники олімпіади від України, яких цього року було аж одинадцять, — 6 змагальників, керівник із заступником та 3  спостерігачі,  — можуть, за бажання, також додати свої спостереження.

  • Головне враження — жахлива організація олімпіади. Попри всі намагання організаторів зробити якось по-сучасному, вийшло, що  ми  опинились у часах повного пострадянського застою. Найголовнішою вадою було те, що керівників команди відлучили від дітей. Після відкриття (напередодні першого, дуже важливого туру!), яке тривало з 13 до 16 години (за місцевим часом, «+3» від українського), дітей везли протягом 4—5 годин. Постійно ламалися автобуси. До місця відпочинку вони дісталися лише близько 21:30. Після поселення дітей, о 12-й ночі, наших учасників без будь-яких пояснень переселили в іншу кімнату — до туркменських школярів. Таким чином, відпочинок наших учасників був зіпсований. А о 5-й ранку туркменські школярі стали молитися згідно зі своїми релігійними установками, що остаточно перешкодило відпочинку наших учнів. Тож на перший тур наші учні прибули аж ніяк не відпочилими, а радше заспаними та виснаженими. Зауважимо, що  один із наших учасників просто заснув під час першого туру. Якби керівники команди жили поруч з учнями, то вони б ніколи не  допустили такого свавілля. Наступного дня наших дітей відселили у пристойніше приміщення, але це було запізно.
  • На олімпіаді був обраний новий керівник світового олімпіадного руху — Назар Агаханов з Росії. Восьмирічне керування угорського керівника Пелікана завершено. Найголовнішою проблемою, яку не вдалося вирішити попередньому керівництву, була проблема секретності текстів олімпіади. Надзвичайно «вдалий» виступ деяких команд, які до цього нічим подібним не вирізнялися, викликає скоріше запитання та подив, ніж задоволення від їхнього виступу. Команду КНДР навіть дискваліфікували, оскільки журі здалася достатнім доказом наявність у дитячих роботах тотожних неочевидних моментів при розв’язанні складних задач. Настав час радикальних змін у роботі керівників команд. Це завдання було поставлено перед новим керманичем, щоб результати наступної олімпіади не були спотворені і щоб в атмосферу ММО повернулися довіра та повага, чесність та неупередженість.

Таким чином, якби були відсутніми два наведені чинники, результати наших учасників з одного боку могли б стати просто кращими, а з іншого — суттєво кращими щодо результатів виступу деяких інших команд. Але, повторюся, — все це суб’єктивне враження.

Тепер про об’єктивні чинники.

  • Протягом останніх років прослідковується «футбольна тенденція» — зсув усієї відповідальності за підготовку кадрів для української команди на ММО у два центри — Київ та Харків. Останні два роки команду України на міжнародній олімпіаді складають учні лише цих міст. Достатньо поглянути на результати останніх всеукраїнських олімпіад, щоб зрозуміти: це тенденція, яка не може радувати. У наступні роки доведеться докласти чималих зусиль, щоб повернути до розподілу перших місць принаймні традиційно сильні регіони України — Донецьк, Львів, Дніпропетровськ, Одесу, Вінницю, Крим. Я вже не кажу про загальне підвищення рівня учасників всеукраїнських олімпіад з усіх регіонів.
  • Більшість учасників провідних команд, що беруть участь у ММО, не лише тренують своїх дітей на внутрішніх змаганнях, а й регулярно беруть участь у різних міжнародних змаганнях — Балканській та  Балтійській олімпіадах, турнірі «Мастерз» тощо. На таких змаганнях в оточенні лише сильних суперників, незнайомої обстановки, важкої дороги і відбувається потрібне набування досвіду, якого так не вистачає нашим учасникам. Але на кожний з таких виїздів (на усі перелічені змагання команду України радо запрошують для участі) треба витратити кошти, інколи чималі, — на дорогу та орг. внесок. Для цього потрібні спонсори та партнери.
  • Вже вдруге поспіль у команду України на ММО не потрапляє учень, який протягом року, навіть протягом кількох років, показував стабільно високі результати, завжди був не те що в шестірці, а навіть у четвірці кращих. Торік це був Кульменко Дмитро з Дніпропетровська. Цього року — Кравченко Олександр із Харкова. Фактично, протягом року вони не зовсім вдало виступили лише в одному змаганні — відборі команди України на ММО. І все — уся їхня підготовка, усі їхні попередні досягнення були «відкинуті», й до команди вони не потрапили. Навіть не можу уявити собі такої ситуації в Росії, досвідом якої доречно скористатися, оскільки їхні результати на ММО завжди серед найкращих. Там проводиться багаторазовий відбір та підготовка команди, які спрямовані саме на вдалий виступ у заключному змаганні. Остаточний склад команди ухвалює тренерська рада, яка враховує всі результати, і навіть не лише останнього року. На жаль, у нас у чинному «Положенні про проведення олімпіад» записано, що так робити не  можна. У цьому положенні є відразу кілька моментів, які вже давно себе віджили. Для нас особливо важливими є такі оновлення.
     
    По-перше, можливість відбору та підготовки команди протягом цілого року, щоб враховувати відразу всі визначені етапи, а не лише заключний. По-друге, можливість нагородити призерів олімпіад, що набрали менше ніж третину від загально можливої кількості балів. Це не змушуватиме журі складати тексти так, щоб можна було нагородити переможців, і дасть змогу боротися за красиві якісні тексти олімпіад, які стануть важливим етапом відбору. Показника у 33 % балів немає на жодній математичній олімпіаді у світі, тому його вже давно треба прибрати. Очевидно, що оргкомітети можуть і без цього пункту не нагороджувати учнів, які показали погані результати. Для цього достатньо спільного рішення оргкомітету та журі.
     
    Як висновок з цього пункту — нам треба дозволити експеримент. Тобто, не чіпати відразу всі предмети, а лише для юних математиків провести підготовку та відбір команди за іншою схемою. Ми будемо проводити одночасно відбір команди на цей рік та підготовку команди на наступні роки — як цього року ми провели дев’ятиденний збір у Конча-Заспі. Але таких зборів буде декілька, що є особливо важливим для наших регіональних учасників та учнів молодших класів. Дозвіл на  це потрібен задля того, щоб усі такі відбори стали офіційними (як у  багатьох інших країнах) та участь у них була обов’язковою для всіх, хто хоче потрапити до складу команди України на ММО. Ми несемо відповідальність за виступ нашої збірної на ММО, а тому повинні бути впевненими в належній її підготовці. Крім того, молодим кадрам це  дасть змогу набути потрібного досвіду при підготовці до ММО.
  • Дуже важливою для виступу команди України на ММО є участь в  олімпіаді спостерігачів. Удруге поспіль Україна надсилає спостерігачів: 2009 року це були Мелліт Антон та Торба Сергій, 2010-го — Клурман Олексій, Лішунов Віталій та Анікушин Андрій. Це дає нам змогу гідно проводити координацію. Так результати наших учасників стають більш відповідними до того, що написано в їхніх роботах. Бо якщо  координатор не знає мови, якою написано роботу, — а декілька наших учасників завжди пишуть роботу українською, — він не завжди у змозі адекватно зрозуміти текст. До того ж, цього року, наприклад, розповсюдженою схемою виставлення балів було доведення певного факту (часто нетривіального), що оцінювалось у 2 бали й не ділилося. Але в роботах деяких наших учасників такий факт був майже  доведений, і залишалось тільки зробити простий висновок. Лише наші спостерігачі переконали координаторів поставити учасникам за таке 1  бал, який виявився для нашої команди надзвичайно важливим з точки зору розподілу нагород. Того року була аналогічна ситуація.
     
    Але щоб мати змогу надсилати спостерігачів, також дуже потрібні кошти.

Тепер очевидні висновки.

Дуже потрібна допомога для підготовки команди України на ММО. З одного боку — фінансова, щоб можна було реалізувати всі наші плани. З іншого боку  — інтелектуальна. Потрібні лектори, що можуть та бажають готувати команду, потрібні нові якісні задачі від українських авторів та ще багато-багато чого слід зробити для покращення нашої роботи.

Ми дуже вдячні всім нашим спонсорам та партнерам, але, на жаль, їхньої допомоги поки що недостатньо для виконання всіх наших запланованих акцій. Тому ми просимо відгукнутися нових меценатів, які готові підтримати наших найкращих юних математиків. Повірте, що талановиті діти за належної підтримки та підготовки завоюють багато перемог та принесуть заслужену славу нашій державі.

Спонсори, партнери та друзі

Нагадаємо, хто наполегливо протягом року нам допомагав.

Наші спонсори та партнери:

  • президентський Фонд Леоніда Кучми «Україна»;
  • компанії Global Logic, Luxoft-Ukraine, БМС Консалтинг, ТОВ «Будстандарт», ABBYY Україна;
  • політична партія «Сильна Україна»;
  • випускники різних років факультету кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема Мациєв Саїд, Карпович В’ячеслав, Греков Леонід та багато-багато інших.

Міністерство освіти і науки України в особі Прокопенко Наталії Сергіївни, завдяки якій наша команда на 51-й ММО виглядала найкращим чином. Дякуємо їй за чудову організацію всеукраїнських олімпіад різних рівнів, а також за підтримку під час проведення різноманітних турнірів та зборів.

Вчителі та батьки з різних міст України, які дуже допомагали нам у підготовці, організації та проведенні турнірів та зборів.

Викладачі, аспіранти та студенти різних вишів країни, особливо Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які складали основу журі всіх змагань, а також допомагали проводити турніри та збори (а  інколи й самі проводили деякі етапи), готувати до видання книги та  брошури. Особисту подяку хочу висловити найактивнішим з них: Анікушину Андрію, Арману Андрію, Білокопитому Євгену, Добосевичу Олесю, Клурману Олексію, Крюковій Галині, Лисакевич Анастасії, Лішунову Віталію, Маліцькому Юрію, Мисаку Данилу, Сеніну Віталію, Сердюку Назару, Торбі Сергію, Усольцевій Олені, Шишацькому Юрію, Щербині Тетяні та  багатьом-багатьом іншим. Вибачте, кого не написав особисто.

Отож, до нових зустрічей наступного олімпіадного року, бажаю всім гарно відпочити і з новими силами від самого початку вересня приступити до  нових сходжень на вершину Олімпу!

З повагою до всіх, Рубльов Богдан.


На засіданні Київського математичного колоквіуму
12
березня  2010 року

відбулося цікаве обговорення досягнень, проблем та перспектив
розвитку математичного олімпіадного руху у м. Києві.  Активну участь в якому приймали ряд провідних математиків та вчителів міста.

  
 


 


 

   

 
Коротенький фоторепортаж Олександра Барановського.


4.06.10
В ознаменування дня народження А.Н.Колмогорова кафедра теорії ймовірностей механіко-математичного факультету Московського Державного  Університету ім. М.В.Ломоносова за підтримки Московської Державної  Академії тонкої хімічної технології ім. М.В.Ломоносова провела дев'яту "Колмогоровскую студенческую олимпиаду по теории вероятностей".

 http://mech.math.msu.su/probab/olimpia/olimpia.htm

ШАМОВ Олександр Олександрович,
студент III курсу механіко-математичного факультету Київського Національного Університету отримав абсолютну перемогу в цих змаганнях (серед студентів 3-5 курсів!)!



Слід зауважити, що це вже третя поспіль перемога Олександра!

Вітаємо з цим успіхом також його наукового керівника, віце-президента Київського математичного товариства,  професора Дороговцева Андрія Анатолійовича! 


Бажаємо Олександру Шамову нових творчих успіхів та перемог!

01.01.10


Конкурс  2010

 Наукового товариства ім. Шевченка в Америці

та фундації  "Україна-США"

для молодих математиків в Україні

 при сприянні першого посла США в Україні дост. Романа Попадюка і Українського та Київського математичних товариств

Наукове товариство ім. Шевченка в Америці та фундація «Україна-США» оголошують конкурс на здобуття премії для молодих математиків України у 2010 році. Переможцю конкурсу буде присуджена премія 6000 доларів США та золота медаль. Мета конкурсу — допомога молодим математикам, що займаються науковою роботою у себе на Батьківщині, та стимулювання інтересу молоді до фундаментальних та прикладних наукових досліджень. У конкурсі можуть брати участь громадяни України віком до 35 років на момент терміну подачі заявки. Конкурсант повинен мати науковий ступінь кандидата або доктора фізико-математичних наук.

Учасники конкурсу подають:

  • Коротку анотацію роботи (обсягом до 3 сторінок українською мовою), що подається на конкурс

  • Автобіографію (CV), що включає список усіх наукових публікацій

  • Перелік основних робіт (не більше трьох), результати яких висуваються на конкурс, та файли цих робіт

  • Перелік основних конференцій, на яких результати доповідалися, характер цих доповідей (пленарний, секційний та ін.)

  • Список можливих рецензентів (до трьох)

Заявку та відповідні матеріали конкурсант надсилає на електронну адресу ученого секретаря комітету конкурсу професора Володимира Некрашевича: nekrash@math.tamu.edu. Документи бажано надавати у форматі Adobe PDF чи PS.

Комітет конкурсу (до якого входить ряд провідних вчених-математиків з України, США та інших країн) відправляє проекти конкурсантів рецензентам із списку, запропонованого кандидатом, та додатковим рецензентам за власним бажанням. На основі отриманих рецензій комітет відбирає три найкращі заявки, за якими проводиться голосування і ухвалюється рішення більшістю голосів.

Термін подачі заявок на 2010 рік — до 1 квітня 2010 року. Результати конкурсу планується оголосити в кінці червня 2010 року.

Інформацію про конкурс буде розміщено на веб-сторінках  Київського математичного товариства,  Наукового товариства ім. Шевченка в Америці та фундації "Україна-США".


Склад комітету конкурсу

Голова: Ростислав  Григорчук (Texas A&M University, USA)
Заступник: Сергій Коляда (Інститут математики НАН України)
Учений секретар
:  Володимир Некрашевич (Texas A&M University, USA)

Голова конкурсних програм Наукового товариства ім. Шевченка в Америці:
Роман Андрушків
(New Jersey Institute of Technology, USA)

Почесні члени: Юрій Березанський (Інститут математики НАН України), Юрій Манін (Max Planck Institute for Mathematics, Germany; Northwestern University, USA), Володимир Марченко (Фізико-технічний інститут низьких температур НАН України),  Леонід Пастур (Фізико-технічний інститут низьких температур НАН України),   Володимир Петришин (Rutgers University, USA), Анатолій Самойленко (Інститут математики НАН України), Анатолій Скороход (Michigan State University, USA)

Від України: Тарас Банах (Львівський національний університет ім. І.Франка),  Олександр Борисенко  (Харківський національний університет ім. В.Каразіна) Юрій Дрозд (Інститут математики НАН України), Михайло Зарічний (Львівський національний університет ім. І.Франка), Володимир Кириченко (Київський національний університет ім. Т.Шевченка), Сергій Коляда (Інститут математики НАН України, президент Київського математичного товариства), Леонід Курдаченко (Дніпропетровський національний університет), Ігор Парасюк (Київський національний університет ім. Т.Шевченка), Ігор Протасов (Київський національний університет ім. Т.Шевченка), Юрій Самойленко (Інститут математики  НАН України), Генадій Фельдман (Фізико-технічний інститут низьких температур НАН України), Ігор Шевчук (Київський національний університет ім. Т.Шевченка)

Зарубіжні: Олексій Бородін (California Institute of Technology, USA), Леонід Вайнерман (Universite' de Caen, France), Олекандр Городник (University of Bristol, UK), Єфім Зельманов (University of California, USA),  Юрій Кондратьєв (Bielefeld University, Germany), Петро Кучмент (Texas A&M University, USA), Микола Леоненко (Cardiff University, UK), Віктор Підстригач (Georg-August-Universitat Goettingen, Germany), Ігор Субботін (National University, USA), Віталій Сущанський (Silesian University of Technology, Poland),  Едуард Тимчатин (University of Saskatchewan, Canada),   Сергій Трофімчук (Universidad de Talca, Chile),  Борис Циган (Northwestern University, USA)

Від Наукового товариства ім. Шевченка в Америці: Роман Андрушків (New Jersey Institute of Technology, USA), Ярослав Воробець (Texas A&M University, USA), Ростислав  Григорчук (Texas A&M University, USA), Анна Нагірна (University of Massachussetts, USA),  Володимир Некрашевич (Texas A&M University, USA),  Володимир Петришин (Rutgers University, USA), Роман Самуляк (Stony Brook University, USA)


22 січня  2010 року відбулося засідання Київського математичного колоквіуму.

Сергій Кужель  (Інститут математики НАН України)
зробив доповідь - "Про J-самоспряжені оператори з C-симетріями: Підхід
теорії розширень".






 
Коротенький фоторепортаж Олександра Барановського.